Аналіз роботи
творчої групи
„ІКТ-компетентність в освітній
діяльності вчителя”
за 2015 – 2016 н.р.
ІКТ-компетентність
є складовою професійних компетенцій, якими має володіти вчитель-предметник на
сучасному етапі модернізації освіти, і включає у себе:
·
здатність учителя
вирішувати професійні завдання з використанням сучасних засобів і методів
інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
·
сталу,
особистісну якість, характеристику вчителя, що відбиває реально досягнутий ним
рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності;
·
особливий тип
організації предметно-спеціальних знань, що дозволяють учителеві правильно
оцінювати ситуацію і приймати ефективні рішення в професійно-педагогічній
діяльності, використовуючи ІКТ.
Тому
завдання будь-якого вчителя – підвищити свій рівень комп’ютерної грамотності,
прагнути всіляко розширити можливості в навчанні предмета за рахунок
використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Протягом
2015 – 2016 н.р. було запропоновано діагностично-організаційний етап роботи,
який включав:
! Орієнтація
! Діагностування
! Планування (проектування)
Був
складений і затверджений план роботи засідань творчої групи (організаційне,
системно-інформаційне, тематичне, результативно-узагальнююче).
Під час першого засідання
(28.09.2015 року)
Дуняшенко Н.В. ознайомила присутніх з планом роботи творчої групи „ІКТ-компетентність
в освітній діяльності вчителя” на навчальний рік.
Голова засідання запропонувала членам творчої групи
розподілити обов’язки шляхом голосування.
Кожний член
творчої групи має підготувати та апробувати урок та позакласний захід з
використанням ІКТ.
Під час другого засідання
(27.11.2015 року) керівник творчої групи ознайомила
присутніх з новинками літератури з
проблеми творчої групи.
Дуняшенко
Н.В. в доповіді «Інформаційна компетентність», зазначила, що ІК – одна з
основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну
сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє
до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона ІК визначається
індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації
у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.
Формування ІК вчителя передбачає:
• освоєння ними знань і умінь в області
інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій;
• розвиток комунікативних здібностей
вчителя;
• уміння орієнтуватися в інформаційному
просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її
результатів.
Тернавська
Т.В. в доповіді «Проектна технологія як особливий компонент» вказала, що суть
проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що
передбачають володіння визначеною сумою знань, метод проектів є визначальним у
моїй роботі, дитина самореалізується, їй подобається самооцінювати свої знання
і вміння, вона вміє і знає. А я бачу майбутніх науковців, поетів, програмістів,
художників, математиків, істориків. Ці діти вступають до вузів за покликанням.
Солтик
І.В. в доповіді «Роль сучасних комп’ютерних засобів у навчальному процесі»
виділила деякі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:
• Інтенсифікація всіх рівнів
навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості.
• Розвиток творчого потенціалу учня, його
здібностей до комунікативних дій.
• Розвиток умінь
експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності.
• Формування інформаційної культури учня.
Леоновець
Н.А. у доповіді «ІК-технології на уроках англійської» продемонструвала
комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі
Routines.
(6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)
1.
За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони
виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.
2.
Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос.
Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це
речення зі свого переліку.
3.
Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них
особисто.
4.
Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:
Tania
goes to ballet class every day.
Ihor
doesn’t eat anything for one day every month.
5.
У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й
отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх
своїми особливими діями.
Шевченко
Н.Л. в доповіді «Мультимедійні технології як засіб розвитку критичного мислення
на уроках зарубіжної літератури» зазначила, що електронні презентації,
навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому
вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури.
Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання
потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як
ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової
професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у
всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.
Гаянська
Ю.П. в доповіді «Комп’ютерні технології в шкільній хімічній освіті: проблеми та
шляхи впровадження» навела приклади вивчення теми у 8 класі «Періодичний закон
і періодична система Д.І.Менделєєва. Будова атома» використовую педагогічний програмний
засіб «Бібліотека електронних наочностей» (Хімія 8-9-клас).
З
цією метою конструюю уроки з елементів бібліотеки, що дає змогу
унаочнити такі питання:
-
історичні спроби класифікації хімічних елементів (ілюстрація різних підходів до
систематизації елементів);
-
відкриття Д.І.Менделєєва (історична довідка, ілюстрації перших авторських спроб
періодичної системи, підручника "Основи хімії") ;
-
суть періодичного закону, структура періодичної системи ;
-
сучасна інтерпретація періодичного закону (фізичний зміст закону, коротка і
довга форми періодичної системи);
-
життєвий і творчий шлях Д.І.Менделєєва (біографічна довідка з ілюстраціями,
портрети).
Під час третього
засідання (14.01.2016 року) Дуняшенко Н.В. в доповіді «Хмарні»
технології в освіті: створення презентацій зазначила, що технологія хмарних
обчислень і реалізована на її основі освітня платформа дозволяють максимально
ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси гімназії, а школярі
дістають можливість застосовувати на практиці найсучасніші комп'ютерні
технології.
Тепер в будь-якій аудиторії
можна організувати сучасний учбовий процес, використовуючи ноутбуки і
безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або
нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення
електронного освітнього простору учбового закладу здійснюють викладачі,учні
нашої школи та інших шкіл.
Основні переваги, які можуть дати хмарні
технології школі, очевидні:
• економія засобів на придбання програмного забезпечення
(використання технології Office Web Apps (Office онлайн));
• зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;
• виконання багатьох видів учбової роботи, контролю і оцінки
online;
• економія дискового простору;
• антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та
відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів.
Тернавська Т.В. в виступі:
«Використання відеоматеріалів для розвитку
медіаграмотності учнів» вказала, що медіаосвітній компонент у
навчально-виховний процесі має забезпечити всебічну підготовку дітей і молоді
до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною медіасистемою, формувати у них
медіаобізнаність, медіаграмотність і медіакомпетентність відповідно до вікових
та індивідуальних особливостей учнів. Це і визначено головною метою Концепції
впровадження медіаосвіти в Україні.
Солтик І.В. в доповіді
«Тестова комп’ютерна система контролю знань «ADTester» названі типи контролю
можуть бути автоматизовані і представлені (частково або повністю) у вигляді
комп’ютерних тестів (комп’ютерного контролю). Комп’ютерний контроль “загострює
помилки” і привертає до них увагу, підводячи до наступного етапу –
самоконтролю. Це вища та складніша форма контролю. Уміння здійснити
самоконтроль, навіть і з допомогою комп’ютера, свідчить про високий ступінь
самостійності мислення, рефлексії, самокритичності.
Леоновець Н.А. в доповіді
«Медіа-освіта та сучасний школяр» вважає, що медіаосвіта – це навчання на
матеріалі та за допомогою ЗМІ, кінцева мета якого – медіаграмотність, здатність
до критичного сприйняття медіаповідомлень. При цьому він ґрунтується на думці
С. Гончаренка, що основним завданням медіаосвіти є підготовка нового покоління
до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприймання й розуміння різної
інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку.
Шевченко Н.Л. під час виступу
на тему: «Буктрейлер як стратегія
залучення учнів до читання» вказала етапи роботи над буктрейлером:
1. Вибір книги для реклами.
Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама
нових книг, просування книг-ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до
дат і подій, є навіть буктрейлера книжкових виставок.
2. Створення сценарію до
буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет - це основа Вашого
відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і
вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж
буде далі. А дізнатися це можна, лише прочитавши книгу. Відеоролик не повинен
бути довгим, не більше 3 хвилин, так як це оптимальний час, щоб утримати увагу
глядача - потенційного читача.
3. Наступний етап роботи -
необхідно підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, зняти своє відео
або ж знайти відео з тематики в Інтернеті.
4. Записати озвучений текст,
якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна
використовувати програму Sound Forge.
5. Для роботи з відео
потрібно вибрати програму. Для початківців можна використовувати програму
Windows Movie Maker. Ця програма є на всіх ПК, так як входить в пакет Microsoft
Windows. Програма Movie Maker здатна брати і обробляти відеофайли з цифрової
відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки,
титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому
ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Широко використовується для
створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео.
6. Заключний етап -
відеомонтаж. Вирізати / склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову
доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.
В результаті буктрейлер можна рекламувати в
Інтернеті, блогах, на форумах, у популярних соціальних мережах.
Гаянська Ю.П. в доповіді на
тему: «Використання віртуальної хімічної лабораторії в навчальному процесі»
вказала, що ВХЛ має низку переваг, які отримує вчитель порівняно з традиційними
засобами навчання, серед яких:
візуалізація
даних, що підвищує наочність хімічного експерименту, робить його більш
зрозумілим, дозволяє учням швидше знайти правильне рішення;
фіксація змін, які
часто неможливо показати у традиційному експерименті;
чисельне
повторення вимірювань дає учням розуміння наукових фактів, підвищує якість
навчального процесу.
Використання
комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання впливає на підвищення професійної
компетентності викладача, що, у свою чергу, сприяє підвищенню якості навчання і
розв’язанню головних завдань сучасної освітньої політики.
Члени творчої групи
поділилися досвідом роботи (конспекти уроків з предметів: української мови
(літератури), зарубіжної літератури, англійської мови, фізики, хімії).
На четвертому
засіданні (28.04.2016 року) керівник творчої групи Дуняшенко
Н.В. проаналізувала роботу групи за 2015 – 2016 н.р., зазначивши, що робота
була проведена на високому рівні, згідно плану засідань творчої групи.
Голова
засідання запропонувала розробку плану роботи членами творчої групи „
ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя” на 2016-2017 н.р.
Отже, формування
інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє всебічному розвитку
вчителів-предметників; самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього
життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати
набуті знання у професійній діяльності; вдосконалювати професійну майстерність;
застосовувати набуті знання у педагогічній практиці.
