АНАЛІЗ РОБОТИ ТГ ЗА 2015-2016 Н.Р.

Аналіз роботи

творчої групи

„ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя”

за 2015 – 2016 н.р.

ІКТ-компетентність є складовою професійних компетенцій, якими має володіти вчитель-предметник на сучасному етапі модернізації освіти, і включає у себе:

·        здатність учителя вирішувати професійні завдання з використанням сучасних засобів і методів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);

·        сталу, особистісну якість, характеристику вчителя, що відбиває реально досягнутий ним рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності;

·        особливий тип організації предметно-спеціальних знань, що дозволяють учителеві правильно оцінювати ситуацію і приймати ефективні рішення в професійно-педагогічній діяльності, використовуючи ІКТ.

Тому завдання будь-якого вчителя – підвищити свій рівень комп’ютерної грамотності, прагнути всіляко розширити можливості в навчанні предмета за рахунок використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Протягом 2015 – 2016 н.р. було запропоновано діагностично-організаційний етап роботи, який включав:

!  Орієнтація

!  Діагностування

!  Планування (проектування)

Був складений і затверджений план роботи засідань творчої групи (організаційне, системно-інформаційне, тематичне, результативно-узагальнююче).

Під час першого засідання (28.09.2015  року)  Дуняшенко Н.В. ознайомила присутніх з планом роботи творчої групи  „ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя” на навчальний рік.

Голова засідання запропонувала членам творчої групи розподілити обов’язки шляхом голосування.

 Кожний член творчої групи має підготувати та апробувати урок та позакласний захід з використанням ІКТ.

Під час другого засідання (27.11.2015  року) керівник творчої групи ознайомила присутніх з новинками літератури з   проблеми творчої групи.

Дуняшенко Н.В. в доповіді «Інформаційна компетентність», зазначила, що ІК – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона ІК визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

  Формування ІК вчителя передбачає:

•      освоєння ними знань і умінь в області інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій;

•      розвиток комунікативних здібностей вчителя;

•      уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

Тернавська Т.В. в доповіді «Проектна технологія як особливий компонент» вказала, що суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, метод проектів є визначальним у моїй роботі, дитина самореалізується, їй подобається самооцінювати свої знання і вміння, вона вміє і знає. А я бачу майбутніх науковців, поетів, програмістів, художників, математиків, істориків. Ці діти вступають до вузів за покликанням.

Солтик І.В. в доповіді «Роль сучасних комп’ютерних засобів у навчальному процесі» виділила деякі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:

•      Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості.

•      Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій.

•      Розвиток умінь експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності.

•      Формування інформаційної культури учня.

Леоновець Н.А. у доповіді «ІК-технології на уроках англійської» продемонструвала комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі

Routines. (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5. У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями. 

Шевченко Н.Л. в доповіді «Мультимедійні технології як засіб розвитку критичного мислення на уроках зарубіжної літератури» зазначила, що електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Гаянська Ю.П. в доповіді «Комп’ютерні технології в шкільній хімічній освіті: проблеми та шляхи впровадження» навела приклади вивчення теми у 8 класі «Періодичний закон і періодична система Д.І.Менделєєва. Будова атома» використовую педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей» (Хімія 8-9-клас).

З цією метою конструюю уроки з елементів бібліотеки,  що дає змогу  унаочнити такі питання:

- історичні спроби класифікації хімічних елементів (ілюстрація різних підходів до систематизації елементів);

- відкриття Д.І.Менделєєва (історична довідка, ілюстрації перших авторських спроб періодичної системи, підручника "Основи хімії") ;

- суть періодичного закону, структура періодичної системи ;

- сучасна інтерпретація періодичного закону (фізичний зміст закону, коротка і довга форми періодичної системи);

- життєвий і творчий шлях Д.І.Менделєєва (біографічна довідка з ілюстраціями, портрети). 

Під час третього засідання (14.01.2016 року) Дуняшенко Н.В. в доповіді «Хмарні» технології в освіті: створення презентацій зазначила, що технологія хмарних обчислень і реалізована на її основі освітня платформа дозволяють максимально ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси гімназії, а школярі дістають можливість застосовувати на практиці найсучасніші комп'ютерні технології.

Тепер в будь-якій аудиторії можна організувати сучасний учбовий процес, використовуючи ноутбуки і безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору учбового закладу здійснюють викладачі,учні нашої школи та інших шкіл.

  Основні переваги, які можуть дати хмарні технології школі, очевидні:

•        економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));

•        зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

•        виконання багатьох видів учбової роботи, контролю і оцінки online;

•        економія дискового простору;

•        антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів.

Тернавська Т.В. в виступі: «Використання відеоматеріалів для розвитку   медіаграмотності учнів» вказала, що медіаосвітній компонент у навчально-виховний процесі має забезпечити всебічну підготовку дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною медіасистемою, формувати у них медіаобізнаність, медіаграмотність і медіакомпетентність відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Це і визначено головною метою Концепції впровадження медіаосвіти в Україні.

Солтик І.В. в доповіді «Тестова комп’ютерна система контролю знань «ADTester» названі типи контролю можуть бути автоматизовані і представлені (частково або повністю) у вигляді комп’ютерних тестів (комп’ютерного контролю). Комп’ютерний контроль “загострює помилки” і привертає до них увагу, підводячи до наступного етапу – самоконтролю. Це вища та складніша форма контролю. Уміння здійснити самоконтроль, навіть і з допомогою комп’ютера, свідчить про високий ступінь самостійності мислення, рефлексії, самокритичності.

Леоновець Н.А. в доповіді «Медіа-освіта та сучасний школяр» вважає, що медіаосвіта – це навчання на матеріалі та за допомогою ЗМІ, кінцева мета якого – медіаграмотність, здатність до критичного сприйняття медіаповідомлень. При цьому він ґрунтується на думці С. Гончаренка, що основним завданням медіаосвіти є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприймання й розуміння різної інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку.

Шевченко Н.Л. під час виступу на тему:  «Буктрейлер як стратегія залучення учнів до читання» вказала етапи роботи над буктрейлером:

1. Вибір книги для реклами. Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама нових книг, просування книг-ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до дат і подій, є навіть буктрейлера книжкових виставок.

2. Створення сценарію до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет - це основа Вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А дізнатися це можна, лише прочитавши книгу. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин, так як це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача - потенційного читача.

3. Наступний етап роботи - необхідно підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, зняти своє відео або ж знайти відео з тематики в Інтернеті.

4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

5. Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Ця програма є на всіх ПК, так як входить в пакет Microsoft Windows. Програма Movie Maker здатна брати і обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Широко використовується для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео.

6. Заключний етап - відеомонтаж. Вирізати / склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.

 В результаті буктрейлер можна рекламувати в Інтернеті, блогах, на форумах, у популярних соціальних мережах.

Гаянська Ю.П. в доповіді на тему: «Використання віртуальної хімічної лабораторії в навчальному процесі» вказала, що ВХЛ має низку переваг, які отримує вчитель порівняно з традиційними засобами навчання, серед яких:

􀁹 візуалізація даних, що підвищує наочність хімічного експерименту, робить його більш зрозумілим, дозволяє учням швидше знайти правильне рішення;

􀁹 фіксація змін, які часто неможливо показати у традиційному експерименті;

􀁹 чисельне повторення вимірювань дає учням розуміння наукових фактів, підвищує якість навчального процесу.

Використання комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання впливає на підвищення професійної компетентності викладача, що, у свою чергу, сприяє підвищенню якості навчання і розв’язанню головних завдань сучасної освітньої політики.

Члени творчої групи поділилися досвідом роботи (конспекти уроків з предметів: української мови (літератури), зарубіжної літератури, англійської мови, фізики, хімії).

      На четвертому засіданні (28.04.2016 року) керівник творчої групи Дуняшенко Н.В. проаналізувала роботу групи за 2015 – 2016 н.р., зазначивши, що робота була проведена на високому рівні, згідно плану засідань творчої групи.

Голова засідання запропонувала розробку плану роботи членами творчої групи „ ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя” на 2016-2017  н.р.

          Отже, формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє всебічному розвитку вчителів-предметників; самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати набуті знання у професійній діяльності; вдосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання у педагогічній практиці.