ІНФОГРАФІКА

Чудовий сервіс для створення інфографіки! Легко і приємно працювати. Якщо маєте тему, просто заходьте, натискайте Edit і створюйте свій продукт!

http://www.easel.ly/browserEasel/3931743

АНАЛІЗ РОБОТИ ТГ ЗА 2015-2016 Н.Р.

Аналіз роботи

творчої групи

„ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя”

за 2015 – 2016 н.р.

ІКТ-компетентність є складовою професійних компетенцій, якими має володіти вчитель-предметник на сучасному етапі модернізації освіти, і включає у себе:

·        здатність учителя вирішувати професійні завдання з використанням сучасних засобів і методів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);

·        сталу, особистісну якість, характеристику вчителя, що відбиває реально досягнутий ним рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності;

·        особливий тип організації предметно-спеціальних знань, що дозволяють учителеві правильно оцінювати ситуацію і приймати ефективні рішення в професійно-педагогічній діяльності, використовуючи ІКТ.

Тому завдання будь-якого вчителя – підвищити свій рівень комп’ютерної грамотності, прагнути всіляко розширити можливості в навчанні предмета за рахунок використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Протягом 2015 – 2016 н.р. було запропоновано діагностично-організаційний етап роботи, який включав:

!  Орієнтація

!  Діагностування

!  Планування (проектування)

Був складений і затверджений план роботи засідань творчої групи (організаційне, системно-інформаційне, тематичне, результативно-узагальнююче).

Під час першого засідання (28.09.2015  року)  Дуняшенко Н.В. ознайомила присутніх з планом роботи творчої групи  „ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя” на навчальний рік.

Голова засідання запропонувала членам творчої групи розподілити обов’язки шляхом голосування.

 Кожний член творчої групи має підготувати та апробувати урок та позакласний захід з використанням ІКТ.

Під час другого засідання (27.11.2015  року) керівник творчої групи ознайомила присутніх з новинками літератури з   проблеми творчої групи.

Дуняшенко Н.В. в доповіді «Інформаційна компетентність», зазначила, що ІК – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона ІК визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

  Формування ІК вчителя передбачає:

•      освоєння ними знань і умінь в області інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій;

•      розвиток комунікативних здібностей вчителя;

•      уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

Тернавська Т.В. в доповіді «Проектна технологія як особливий компонент» вказала, що суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, метод проектів є визначальним у моїй роботі, дитина самореалізується, їй подобається самооцінювати свої знання і вміння, вона вміє і знає. А я бачу майбутніх науковців, поетів, програмістів, художників, математиків, істориків. Ці діти вступають до вузів за покликанням.

Солтик І.В. в доповіді «Роль сучасних комп’ютерних засобів у навчальному процесі» виділила деякі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:

•      Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості.

•      Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій.

•      Розвиток умінь експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності.

•      Формування інформаційної культури учня.

Леоновець Н.А. у доповіді «ІК-технології на уроках англійської» продемонструвала комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі

Routines. (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5. У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями. 

Шевченко Н.Л. в доповіді «Мультимедійні технології як засіб розвитку критичного мислення на уроках зарубіжної літератури» зазначила, що електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Гаянська Ю.П. в доповіді «Комп’ютерні технології в шкільній хімічній освіті: проблеми та шляхи впровадження» навела приклади вивчення теми у 8 класі «Періодичний закон і періодична система Д.І.Менделєєва. Будова атома» використовую педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей» (Хімія 8-9-клас).

З цією метою конструюю уроки з елементів бібліотеки,  що дає змогу  унаочнити такі питання:

- історичні спроби класифікації хімічних елементів (ілюстрація різних підходів до систематизації елементів);

- відкриття Д.І.Менделєєва (історична довідка, ілюстрації перших авторських спроб періодичної системи, підручника "Основи хімії") ;

- суть періодичного закону, структура періодичної системи ;

- сучасна інтерпретація періодичного закону (фізичний зміст закону, коротка і довга форми періодичної системи);

- життєвий і творчий шлях Д.І.Менделєєва (біографічна довідка з ілюстраціями, портрети). 

Під час третього засідання (14.01.2016 року) Дуняшенко Н.В. в доповіді «Хмарні» технології в освіті: створення презентацій зазначила, що технологія хмарних обчислень і реалізована на її основі освітня платформа дозволяють максимально ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси гімназії, а школярі дістають можливість застосовувати на практиці найсучасніші комп'ютерні технології.

Тепер в будь-якій аудиторії можна організувати сучасний учбовий процес, використовуючи ноутбуки і безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору учбового закладу здійснюють викладачі,учні нашої школи та інших шкіл.

  Основні переваги, які можуть дати хмарні технології школі, очевидні:

•        економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));

•        зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

•        виконання багатьох видів учбової роботи, контролю і оцінки online;

•        економія дискового простору;

•        антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів.

Тернавська Т.В. в виступі: «Використання відеоматеріалів для розвитку   медіаграмотності учнів» вказала, що медіаосвітній компонент у навчально-виховний процесі має забезпечити всебічну підготовку дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною медіасистемою, формувати у них медіаобізнаність, медіаграмотність і медіакомпетентність відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Це і визначено головною метою Концепції впровадження медіаосвіти в Україні.

Солтик І.В. в доповіді «Тестова комп’ютерна система контролю знань «ADTester» названі типи контролю можуть бути автоматизовані і представлені (частково або повністю) у вигляді комп’ютерних тестів (комп’ютерного контролю). Комп’ютерний контроль “загострює помилки” і привертає до них увагу, підводячи до наступного етапу – самоконтролю. Це вища та складніша форма контролю. Уміння здійснити самоконтроль, навіть і з допомогою комп’ютера, свідчить про високий ступінь самостійності мислення, рефлексії, самокритичності.

Леоновець Н.А. в доповіді «Медіа-освіта та сучасний школяр» вважає, що медіаосвіта – це навчання на матеріалі та за допомогою ЗМІ, кінцева мета якого – медіаграмотність, здатність до критичного сприйняття медіаповідомлень. При цьому він ґрунтується на думці С. Гончаренка, що основним завданням медіаосвіти є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприймання й розуміння різної інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку.

Шевченко Н.Л. під час виступу на тему:  «Буктрейлер як стратегія залучення учнів до читання» вказала етапи роботи над буктрейлером:

1. Вибір книги для реклами. Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама нових книг, просування книг-ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до дат і подій, є навіть буктрейлера книжкових виставок.

2. Створення сценарію до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет - це основа Вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А дізнатися це можна, лише прочитавши книгу. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин, так як це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача - потенційного читача.

3. Наступний етап роботи - необхідно підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, зняти своє відео або ж знайти відео з тематики в Інтернеті.

4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

5. Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Ця програма є на всіх ПК, так як входить в пакет Microsoft Windows. Програма Movie Maker здатна брати і обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Широко використовується для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео.

6. Заключний етап - відеомонтаж. Вирізати / склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.

 В результаті буктрейлер можна рекламувати в Інтернеті, блогах, на форумах, у популярних соціальних мережах.

Гаянська Ю.П. в доповіді на тему: «Використання віртуальної хімічної лабораторії в навчальному процесі» вказала, що ВХЛ має низку переваг, які отримує вчитель порівняно з традиційними засобами навчання, серед яких:

􀁹 візуалізація даних, що підвищує наочність хімічного експерименту, робить його більш зрозумілим, дозволяє учням швидше знайти правильне рішення;

􀁹 фіксація змін, які часто неможливо показати у традиційному експерименті;

􀁹 чисельне повторення вимірювань дає учням розуміння наукових фактів, підвищує якість навчального процесу.

Використання комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання впливає на підвищення професійної компетентності викладача, що, у свою чергу, сприяє підвищенню якості навчання і розв’язанню головних завдань сучасної освітньої політики.

Члени творчої групи поділилися досвідом роботи (конспекти уроків з предметів: української мови (літератури), зарубіжної літератури, англійської мови, фізики, хімії).

      На четвертому засіданні (28.04.2016 року) керівник творчої групи Дуняшенко Н.В. проаналізувала роботу групи за 2015 – 2016 н.р., зазначивши, що робота була проведена на високому рівні, згідно плану засідань творчої групи.

Голова засідання запропонувала розробку плану роботи членами творчої групи „ ІКТ-компетентність в освітній діяльності вчителя” на 2016-2017  н.р.

          Отже, формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє всебічному розвитку вчителів-предметників; самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати набуті знання у професійній діяльності; вдосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання у педагогічній практиці.

Ресурс Learning Аpps.org

Ресурс Learning Аpps.org - цікавий засіб для створення 

інтерактивних вправ

http://learningapps.org/

Перевіряємо знання повісті Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути»

http://learningapps.org/2013910

ЩЕ ТРОХИ ПРО ПРИКРАСИ

https://www.youtube.com/watch?v=DtzbfyZvN6k

Буктрейлер – сучасна форма реклами книги

Буктрейлер? Буктрейлер... Буктрейлер!!!

Ми живемо у ХХІ столітті, яке диктує нові шляхи в літературі та культурі. Це зумовлено швидким розвитком інформаційних технологій. Сьогодні всі говорять про «кліповість мислення сучасних дітей» і про те, що телевізор – комп’ютер – гаджети витіснили стару добру книгу. Саме час взяти до уваги сильні сторони візуальної культури. Комп′ютер та інформаційні технології стали невід′ємною частиною нашого життя. Тому перед сучасними вчителями – словесниками постає питання, чи зможемо ми, використовуючи Інтернет, виховати нове покоління та зберегти цікавість до книги.
Всі ми звикли до звичайного способу зацікавити книгою - книжкової виставки. Це коли книги красиво стоять на поличках. Але зараз з'являються все нові і нові форми роботи в бібліотеках. Спочатку це були віртуальні виставки, а тепер це буктрейлер. Що ж це таке?
З англійської book - це книга, trailer - тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів. Дослівний переклад: тягнути книгу на причепі. А простіше кажучи, буктрейлер - це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Основне його завдання - яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання.
За кордоном буктрейлери з'явилися в 2002 році, а популярність здобули з розвитком YouTube та його аналогів. Вперше на публіці ролик був показаний в 2003 році. Це був буктрейлер до десятого романа вампірської саги Крістін Фіхан «Темна симфонія». Тоді це більше нагадувало музичний кліп, ніж ефективну атаку на свідомість споживача. Зараз в США над створенням буктрейлерів працюють провідні кіностудії. В Росію та Україну цей спосіб просування книги прийшов у 2009 році, але залишається швидше екзотичною заморською новинкою, ніж актуальним способом просування книг.

Першими просувати буктрейлери стали книжні видавництва, побачивши в цьому ресурсі новий інструмент для книжкового бізнесу (в Україні це видавництво «Грані Т»). Потім цю ідею підхопили бібліотекарі. Проводяться конкурси буктрейлерів. У Херсоні у вересні 2012 проводився конкурс на кращий буктрейлер серед бібліотек Херсонської ЦБС.
Дітей частенько залучають до створення буктрейлерів. Судячи з їх якості та дитячої фантазії, їм це явно приносить велике задоволення.

На сьогоднішній день жанр буктрейлера зробив великий крок вперед. Із звичайних презентацій в стилі Power Point він перетворився на справжнє мистецтво. Як же створити буктрейлер?

Поради зі створення буктрейлерів
1. Вибір книги для реклами. Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама нових книг, просування книг-ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до дат і подій, є навіть буктрейлера книжкових виставок.

2. Створення сценарію до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет - це основа Вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А дізнатися це можна, лише прочитавши книгу. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин, так як це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача - потенційного читача.

3. Наступний етап роботи - необхідно підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, зняти своє відео або ж знайти відео з тематики в Інтернеті.

4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

5. Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Ця програма є на всіх ПК, так як входить в пакет Microsoft Windows. Програма Movie Maker здатна брати і обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Широко використовується для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео.

6. Заключний етап - відеомонтаж. Вирізати / склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.

В результаті буктрейлер можна рекламувати в Інтернеті, блогах, на форумах, у популярних соціальних мережах.
Чи можливо зацікавити читанням через буктрейлери - велике питання. Але вхопитися за цю ниточку все ж варто. Адже це наша спільна справа - пробуджувати інтерес і любов до Книги. Не хочеться, щоб через якийсь час ми перетворилися на націю, яка вміє читати тільки податкову декларацію.

ПРИКЛАДИ БУКТРЕЙЛЕРІВ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Блог як інноваційний засіб координування активної освіти

Наталія Котляренко, вчитель української мови й літератури комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 33 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

http://sichneva2016.jimdo.com/главная/6-укр-мова/6-9-інтернет-коференція-українська-мова-котляренко-н-м/

Що таке ІКТ-компетентність?

Інформаційна компетентність як вагома складова фахової компетентності вчителя

Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету.

Це – навіть, не твердження, а практично догма, якої вимагає час. Адже вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа. Вагомою проблемою введення інформатики у початкову школу є неготовність вчителів до використання інформаційних та комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

На перешкоді стає те, що вчителі початкових класів не вміють працювати з новими інформаційними і комунікаційними технологіями та не розуміють, як їх можна використовувати на уроках різних предметів.

Посилання за темою:
▶ Тестові завдання за романом Валер’яна Підмогильного „Місто”.
▶ Збірник вправ та тестів „У світі тварин”
▶ Ключі до дитячої творчості
▶ Компетентнісно-зорієнтоване навчання у структурі трудової підготовки учнів

Ще однією проблемою, яка перешкоджає пропедевтиці інформаційної культури у початковій школі, є те, що більшість учнів не розуміють справжнього призначення комунікаційних та інформаційних технологій, оскільки сприймають їх як іграшки.

Однак, щоб ІКТ дійсно були корисними у початковій школі, необхідне виконання деяких умов. До цих умов, перш за все, ми відносимо:
професійну готовність учителя початкових класів до використання комп'ютерних технологій,
врахування впливу комп'ютера на здоров'я дітей, особливо маленьких,
наявність якісного технічного й програмного забезпечення,
розуміння проблем й підтримка керівництва школи.

Школа повинна підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із самого початку навчання. Безумовно, значна частина таких засобів базується на основі ІКТ.

Перш за все, добираючи до уроку програмне забезпечення та електронні засоби навчання, слід враховувати, що вони повинні відповідати певним вимогам, а саме:
бути цікавими і викликати позитивні емоції у школярів;
активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;
викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно;
відповідати психолого-педагогічним та валеологічним вимогам;
розвивати творчі здібності дитини;
носити навчально-контролюючий характер.

Крім того, окремої уваги заслуговує розгляд ІКТ як засобу організації навчального процесу, що дає змогу уникнути рутинної роботи вчителя.

Комп'ютер може бути потужним дидактичним засобом, використання якого залучає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання. Мова іде не про вивчення окремого, ізольованого від інших предметів курсу інформатики, а в інтеграції різних уроків з елементами, які складають комп'ютерну грамотність учнів та їхню інформаційну культуру.

Оволодіння інформаційними технологіями може відбуватися як через проведення комп'ютерно-інтегрованих уроків, так і впровадженням пропедевтичного курсу інформатики.

У сучасних соціально-економічних умовах зросли вимоги, щодо підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців освітньої галузі. Нині одним із основних завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного, конкурентноздатного на ринку праці фахівця для роботи в умовах інформаційної системи освіти, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання.

Формування інформаційної компетентності (ІК) вчителя  розглядається, сьогодні, як невід’ємна складова реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Основна мета якої передбачає підготовку освіченого фахівця відповідно до вимог інформаційного суспільства, формування необхідних знань, умінь і навичок та формування компонентів інформаційної культури.

У зв'язку з цим гостро постає проблема підготовки інформаційно компетентних педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, формування яких йде впродовж усього навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

Інформаційно-освічений вчитель здатний знайти відповідну інформацію з різних джерел. Така особа має бути також наділена необхідною здатністю якісної та кількісної оцінки і самооцінки інформації з тим, щоб виявити спірні питання закладені в інформації. Інформаційно-освічений вчитель може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань. Таким чином, відбувається процес навчання на основі приведення в дію інформаційної компетентності.

В епоху інформатизації суспільства, кожен педагог повинен чітко усвідомити, що комп’ютер та периферійне обладнання є основними інструментами в його професійній діяльності, які здатні полегшити розв’язок цілого ряду професійних завдань. Адже, сьогодні кваліфікований фахівець повинен вміти серед широкого кола програмних засобів відшукати такий програмний засіб, який досить швидко та ефективно допоможе отримати потрібний результат. Тому в процесі навчання викладач повинен формувати у дітей вміння здійснювати правильно постановку задачі, прогнозувати і передбачати її результати; свідомо і творчо вибирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати новітніми технологіями. Зазначимо, що компетентність є широковживаним і дослідженим поняттям в зарубіжних країнах, проте однозначності щодо визначення не існує. На думку експертів дослідної програми в галузі освіти "DECECO" (США та Канада), компетентність – це здатність людини успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби. Європейські міжнародні експерти поняття "компетентність" визначають, як спроможність кваліфіковано виконувати роботу.

Інформаційна компетентність вчителя, яка проявляється в умінні творчо мислити і передбачає наявність аналітичних, прогностичних умінь в засвоєнні та застосування інформації в педагогічній діяльності. Крім того, ІК є складовою частиною інформаційної культури вчителя, виконує інтеграційні функції, служить сполучною ланкою загально педагогічних і спеціальних знань і умінь. Слід зазначити, що в сучасному тлумаченні терміну "інформаційна компетентність" найчастіше має на увазі використання комп'ютерних інформаційних технологій, а точніше визначення слід трактувати як "комп'ютерна інформаційна компетентність". Інформаційна компетентність вчителя формується на етапах вивчення комп'ютера, вживання інформаційних технологій як засіб навчання в процесі професійної діяльності і розглядається як одна з граней професійної зрілості. Аналіз педагогічної діяльності вчителя дозволяє виділити наступні рівні формування інформаційної компетентності:
рівень споживача інформації;
рівень користувача комп'ютером;
рівень логічного функціонування і знання характеристик устаткування;
рівень наочно-специфічних завдань на основі творчого підходу.

Основними елементами процесу формування ІК є:

уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації друкованих графічних документів;
уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудио- і відеоматеріалів на уроці;
уміння створювати презентації;
уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць, технологічних карт;
уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера;
уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання креслень і ескізів;
уміння використовувати комп'ютерне тестування;
уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних.

Інформаційна компетентність вчителя передбачає широке використання комп'ютерної техніки, електронних варіантів навчальних матеріалів, навчальних програм, педагогічних технологій творчого характеру. Вчитель повинен володіти необхідною підготовкою для конкретної диференціації можливостей учнів залежно від індивідуальних особливостей, мотивації, вікових і психологічних особливостей.

ІК – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона ІК визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

Формування ІК вчителя передбачає:
освоєння ними знань і умінь в області інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій;
розвиток комунікативних здібностей вчителя;
уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

У складі ІК вчителя можна виділити чотири складові:
мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності;
когнітивну – наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби;
суб’єктно-діяльнісну – демонструє ефективність і продуктивність інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці;
рефлексивну – забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності.

У сучасних умовах засоби ІКТ виступають основним важелем при формуванні інформаційної компетентності вчителя. Формування інформаційної компетентності засобами ІКТ дозволяє використовувати в своїй трудовій діяльності знання, уміння і навички в напрямку інформаційних і комунікаційних технологій, що є критерієм професійної придатності вчителя початкових класів для підвищення якості освіти.

Системне, цілісне уявлення про інформаційну компетентність, виділення її структури, обґрунтування критеріїв, функцій і рівнів її сформованості, дозволяє цілеспрямовано і ефективно організувати навчальний процес в рамках освітньої діяльності, підвищити рівень професійних знань, приймати ефективні рішення в навчальній діяльності.

Вчителі початкових класів повинні знати:
правила проведення занять з використанням комп'ютерної техніки;
правила користування електронними педагогічними програмними засобами;
правила використання комунікаційних технологій;
основні форми організації навчального процесу навчання з використанням ІКТ;
зміст програми і основні поняття початкового курсу інформатики;
правила формування початкових навичок роботи з ПЕОМ;
правила користування контролюючими програмами для перевірки знань;
правила створення тестів;
правила використання інформаційних технологій при проведенні навчальних занять у початкових класах;
особливості використання комплексу навчально – розвиваючих програм "Сходинки до інформатики" на різних уроках в початковій школі;
правила створення та демонстрації презентацій;
правила створення публікацій та веб-сторінок;
правила користування навчально-розвиваючими програмами.

Компетенція вчителя, відповідно підходу на основі поглиблення знань, включає здатність умілої роботи з інформацією, вибудовувати послідовність вирішення проблеми, використовувати програмне забезпечення, що допускає розширення, і прикладні методи, специфічні для даної дисципліни, поєднуючи їх з методикою викладання, заснованою на індивідуальній роботі з учнями. Застосовуються і колективні методи роботи у формі проектів, сприяючи глибшому розумінню учнів ключових понять і їх використання при вирішенні складних проблем реального миру. При роботі в рамках спільних проектів вчитель використовуватиме мережні ресурси, що допомагають учням співробітничати, отримувати інформацію, встановлювати контакти з фахівцями з інших установ для проведення аналізу і пошуку вирішень вибраних проблем.

Вчителі повинні також використовувати ІКТ для складання і моніторингу індивідуальної і колективної роботи учнів над виконанням запланованої роботи. Вони підтримуватимуть контакти з фахівцями і іншими вчителями, використовуючи мережні ресурси для доступу до інформації, контактів з колегами й іншими фахівцями, підвищуючи при цьому свій професійний рівень.

Загальнополітичною метою підходу на основі створення знань, є підвищення продуктивності за рахунок навчання учнів, громадян і трудових ресурсів, здатних постійно брати участь у створенні знань і нововведень у здобуванні освіти протягом всього життя і отримувати від цього задоволення. При цьому підході вчителі повинні будуть не тільки створювати класну роботу, сприяючу досягненню цієї широкої мети, але і брати участь в реалізації програм розвитку, здійснюваних в їх школі, цілі які також направлені на досягнення тій же. Відповідно до цього підходу учбова програма виходить за рамки навчання шкільним предметам. Вона чітко направлена на вироблення навиків 21 століття, необхідних для створення нових знань.

Навики, такі як проблемний підхід, комунікація, співпраця, експериментування, критичне мислення, творчість стають самостійними програмними цілями і предметом нових методів оцінки. Мабуть, найбільш значущою метою стає підготувати учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, добиваючись успіху, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навики пригодяться на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу.

Роль вчителя полягає в безпосередньому моделюванні створення знань, конструюванні ситуацій, в яких учні повинні застосовувати вище згадані навики і допомагати їм в їх виробленні. Вчителі створюють в класі співтовариство, що навчається, в якому учні постійно зайняті створенням не тільки своїх власних навиків навчання, але і навиків інших. Справді школа перетворюється на організацію, що навчається, в якій всі дійові особи залучені в процес пізнання. З цієї точки зору, вчителі самі стають наставниками учнів і генераторами знань, постійно зайнятими педагогічним експериментуванням і нововведеннями, що проводяться в співпраці зі своїми колегами і фахівцями з боку заради отримання нових знань про учбовий процес і про досвід викладання. Широкий набір апаратури, що складає мережу, цифрові ресурси, електронне устаткування повинні створювати це співтовариство і допомагати його роботі зі створення знань і у будь-який час в будь-якому місці – колективному навчанню.

Вчителі, компетентні в застосуванні підходу на основі створення знань, повинні уміти розробляти навчальні посібники і заняття з використанням ІКТ; використовувати ІКТ для вироблення в учнів навиків створення знань і критичного мислення; надавати підтримку безперервному розумовому процесу; створювати для своїх учнів і колег суспільство знань. Вони також повинні бути здатні керувати роботою по перепідготовці колег, по розробці і реалізації ідеї про перетворення їх школи на співтовариство, засноване на принципах інновації і безперервного навчання, що збагачується засобами ІКТ.

Наведені стандарти й норми до ІКТ компетентності учителів розроблені у Польщі, Франції та проекті ЮНЕСКО встановлюють список професійних вимог, що необхідні для підвищення якості педагогічної роботи за рахунок навичок у використанні ІКТ і удосконаленню всієї системи освіти, що у свою чергу буде сприяти подальшому соціально-економічному розвитку країни. Організація відповідної підготовки та перепідготовки учителів з використання ІКТ та розробка відповідних програм для цього, модифікація професійної підготовки майбутніх учителів, розробка норм ІКТ компетентності учителів відповідно до національних особливостей є завданням освітніх закладів України.